Про Пласт

Пласт – українська скаутська організація. Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Пласт був створений у 1911 році, невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 року у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. Серед засновників організації були д-р. Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. В основі назви "Пласт" лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів - козаків-розвідників.

Герб Пласту
Гербом Пласту є трилиста квітка лілії - символ скаутського руху (відомий як Fleur-de-lis) - та тризуб, сплетені в одну гармонійну цілісність.

Для досягнення виховних цілей Пласт застосовує власну унікальну методу виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді. На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, членство в Пласті є пожиттєвим. Умовний віковий поділ передбачає 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуні-сеніори (від 35 років). Виховна та адміністративна праця в Пласті здійснюється старшими пластунами та пластунами-сеніорами виключно на волонтерських засадах. Пласт в Україні об'єднує близько 10 тисяч членів різного віку і таким чином є найбільшою скаутською організацією України. На сьогодні 130 осередків Пласту діють у всіх 24 областях України та Автономній республіці Крим. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.

Протягом року Пласт в Україні проводить понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністичні, археологічні, кінні, екологічні тощо. У таборах пластуни практично закріплюють знання і уміння, здобуті впродовж року на щотижневих заняттях. Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться Пластом на всеукраїнському рівні - інтелектуально-мистецький змаг Орликіада, фестиваль творчості День пластуна, спортивний змаг Спартакіада, передача Вифлеємського вогню місцевим громадам, змагання з пішого мандрівництва "Стежками героїв" та "Осінній рейд". На місцевому рівні осередками Пласту постійно реалізується безліч акцій соціально-культурного та виховного спрямування.

Окрім України, Пласт офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх дев'яти країн об'єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового пластового руху стоїть Начальний пластун.


Мета Пласту

Мета Пласту
- сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі; спираючись на ідейні засади Пласту, виховувати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій.

самовиховання...
Самовиховання - це процес постійної праці над собою. Пластуни і пластунки остаточно відповідають за свій всебічний розвиток та вироблення свого характеру. Це поняття включає добровільне складання присяги дотримуватися пластових обов'язків. Праця в групі є невід'ємною частиною самовиховання і включає вміння спільно діяти, організовувати заняття, взаємно дбати один про одного. У цьому процесі юнацтву допомагають виховники, відіграючи роль менторів та скеровуючи самостійну дію молоді в корисний напрям.

всебічному...
Всебічність - всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. Особливу увагу надається виробленню провідницьких якостей та вмінь. Пласт допомагає розвинути повноцінну особистість, котра вміє корисно діяти самостійно та в групі. Пластуни ставлять собі високі вимоги у здійснені пластових ідеалів і у розвитку своїх здібностей. Вони постійно працюють над удосконаленням свого характеру, стараються здобути глибші знання. Ставлять перед собою вимоги, котрі їх постійно заохочують до подальшого розвитку, праці над собою. Кожен вимірює свої успіхи не лише мірилом інших, а також власним, кожен змагається зі собою, щоб наблизитися до міри своїх здібностей або природного обдарування (до свого потенціалу).

патріотичне...
Пластуни і пластунки стараються рости і ставати щораз кращими не лише заради власного успіху і щастя, але також заради добра суспільства, народу, держави. Українські пластуни плекають любов до української спільноти і готові працювати для її добра. Пласт розвиває корисних громадян, які совісно виконують громадянські обов'язки, та вчить своїх членів брати ініціативу в удосконаленні спільноти й ставати провідниками в суспільстві й державі.

Добровільність - це найважливіша основа успіху. Добровільний вступ до Пласту, добровільне складання Пластової присяги, добровільне зобов'язання дотримуватись Пластового Закону - це може зобов'язати юнака до праці над собою, до змагання стати кращим, стати дійсним пластуном. Юнаки, старші особи тоді свідомо перебирають на себе особисту відповідальність за самовиховання, за свою поставу, поведінку, набування знань і вмілостей, за своє здоров'я тощо.


Нарис з історії Пласту

Пласт постав із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу скаутську організацію, засновник Пласту - д-р. Олександр Тисовський - розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу.

Принципи пластування, розроблені Олександром Тисовським, знайшли своє відображення у книзі "Життя в Пласті" - посібнику, яким уже впродовж більш як 70 років керуються пластуни.

Відповідником терміну "скаутинг" (англ. scouting, від scout - розвідник) став термін "пластування". Саме ж слово "пласт" походить від назви козаків-розвідників, які називались пластунами.

1-й етап: На заранні (1911-1920)

В 1911 р. студенти Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові - 12.04.1912. Гурток цей заснував доктор Олександр Тисовський.

В 1913 р. відбувся перший з'їзд представників пластових гуртків у Львові, на якому створено "Організаційний Пластовий Комітет". В цьому році проведено і перший мандрівний табір Пласту.

В 1914 р. вибухає війна, і багато пластунів стають у ряди УСС.

В 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює на центральній та східній частині України.


2-етап: Віднова Пласту (1920-1930)

Олександр ТисовськийПетро ФранкоІван Чмола

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність, спершу в Західній Україні, а згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема офіційний пластовий орган "Молоде життя". Виходить в світ книжка Олександра Тисовського "Життя в Пласті".

До розбудови Пласту в цей приклався і митрополит Шептицький, подарувавши пластунам площу на горі Сокіл у Карпатах. 1928 р. заборонена легальна діяльність Пласту на Волині, а 1930 в Галичині.



3-етап: За існування своєї нації (1930-1944)

В цей період Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель, "Рідну Школу" та публікацію журналу "Вогні".

Польська влада карає всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору.

В 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації, і пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

4-етап: Друга віднова Пласту. Великі завдання (1945-1950)

Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Пласт діє в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Англії, Австрія, Франція і т.п.

5-етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення (1950-1989)

З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення, Австралія, Аргентина, Канада, Великобританія, Німеччина, США. Переводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали "Вогонь Орлиної Ради", "В дорогу з юнацтвом", для новацтва видається місячник "Готуйсь", для юнацтва "Юнак", а для УСП і УПС "Пластовий Шлях".

6-етап: Відродження Пласту на незалежній Україні (з 1990)

Наприкінці 80-років XX ст. у Радянському Союзі змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню.

Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в 1990 році вони були в Луцьку, Києві, Донецьку, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада 22 лютого 1990 року затвердила Статут пластового товариства.


Виховна система

Пластова виховна система складається з трьох елементів:

  1. Ідейні основи Пласту. Це — високогуманна ідея, закріплена в пластовій присязі, та виховний ідеал, який окреслений пластовим законом.
  2. Пластова метода. Надзвичайно доцільна і всестороння, випробувана довгими роками пластова метода самовиховання.
  3. Виховні засоби. Засоби — це зміст пластової діяльності.

Ідейні основи Пласту
Пластова ідея: вірність високогуманним і загальнолюдським ідеалам - Богові, Батьківщині, своєму родові, своїм близьким, всім людям. Ця ідея закріплена в Пластовій Присязі:

Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб

  • бути вірним Богові й Україні,
  • помагати іншим,
  • жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

У цій Присязі містяться всі зобов'язання, зібрані у трьох точках - Трьох Головних Обов'язках пластуна, - що, як три дороговкази, мають стояти пластунам у пам'яті, просвічувати пластовий шлях у щоденному житті.

Пластовий закон

  1. Пластун словний.
  2. Пластун сумлінний.
  3. Пластун точний.
  4. Пластун ощадний.
  5. Пластун справедливий.
  6. Пластун увічливий.
  7. Пластун братерський і доброзичливий.
  8. Пластун зрівноважений.
  9. Пластун корисний.
  10. Пластун слухняний пластовій старшині.
  11. Пластун пильний.
  12. Пластун дбає про своє здоров'я.
  13. Пластун любить красу і дбає про неї.
  14. Пластун завжди доброї гадки.


Пластова метода
Пластова метода продумана до дрібниць, випробувана, доцільна і легка до застосування. Вона тлумачить, як використовувати всі виховні засоби в практичному підході до молоді, зважаючи на фізичні, психічні та інтелектуальні особливості.Виховна метода Пласту реалізується засобами пластового виховання - широкою, поступовою програмою дій, що пристосована до всіх умов. Це - невичерпне багатство засобів, що відповідають кожному вікові, кожному зацікавленню юнака і кожній потребі виховника,відповідно до обставин.

Перебуваючи в новацтві та юнацтві, пластуни та пластунки проходять ряд етапів. Завершення кожного етапу свідчить про те, що пластун здійснив ще один крок на шляху до самовдосконалення, і таким чином може приступати до осягнення наступного етапу.Щоб осягнути виховну мету, Пласт має випробувані засоби виховання, які входять в програму новацьких і юнацьких занять. Засобом є характер і зміст пластових занять: сходини, прогулянки, екскурсії, мандрівки, табори, теренові ігри, ватри тощо, а також масові зустрічі та змагання (спортивні та мистецькі).