Метаморфози

«Живи мистецтвом сьогодення» - саме так звучить гасло табору Метаморфози 2015. 


Мої метаморфози почались ще за кілька тижнів до початку табору, а саме тоді, коли писар розіслала нам попередні завдання. Довгі недоспані ночі, і «о диво!» , я змогла придумати «презентацію свого творчого я» , і лишити в ній частинку себе, своєї душі. 

Вже 26 липня я потрапила до чарівного міста Львів, де постійно дощить, але це зовсім не спантеличило мене, а навпаки, змусило замріятись про наступні перетворення, які триватимуть зі мною протягом чарівних 11 днів. Після трьох годин блукання по загадкових місцевостями нерозгаданого Львову, я таки добралась до пластової домівки , де відбувались перші наші знайомства. 

Зареєструвавшись, ми всілись в комфортні автомобілі і вирушили у вир мистецтва. У Львові нас очікували численні знайомства з неймовірними і надзвичайно талановитими митцями: скульптором Тарасом Морозом, іконописцем Іванни Димид, фотографом Петром Задорожним, живописцем Віктором Жмаком та Остапом Патиком, родиною художників Ольгою та Миколою Опанащуками, художником та майстром лінориту Андрієм Майовцем, майстром кераміки пані Оленою, знавцем перформенсу Яриною Шумською, актором Дмитром Наумцем та ковалем Олегом Боньковським. 

Протягом табору за кожним учасником був закріплений митець, у якого метаморфозянин мав взяти інтерв’ю. На другий день Метаморфоз мене ощасливили такою новиною, я мала за честь брати інтерв’ю у львівського скульптора – Тараса Мороза. 

Вже 29 липня, ми переїхали до не менш творчого міста- Станіславова. Перші гутірки були від чудових журналістів – Наталі Коцкович та Тараса Зень. 

На наступний день таборовики разом із мистецьким угрупуванням «Kickit art studio», розмалювали частинку Франківська , так ми познайомились із вуличним мистецтвом – графіті, а вже на пластовій домівці нас чекав майстер-клас з виготовлення витинанок. 

31 липня ми відвідали телерадіокомпанію «Вежа»- хвилювання, страх , але ми це все подолали і вдало записали цикл програми «Ініціатива» разом з Тарасом Зенем. Також ми відвідали простору майстерню ковалів Михайла Зарицького і поспілкувалися з художником Мирославом Яремаком, у якого я також брала інтерв’ю. Вночі був алярм приурочений екватору табору , нам роздали таборові футболки і ми могли поласувати смачним тортом і гарячим чаєм. 

1 серпня таборовики відвідали надзвичайного музиканта - Ярему Стецика. Хто знає, що таке «Олімпіада», «Парайра» і «Сі-сі-кетч» – той нас зрозуміє. Неймовірні емоції від шаленого співу з танцями просто не передати. Також ми відвідали сцену Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. І.Франка. І яким було щастям слухати улюблену пісню Тараса Шевченка “Ой, забіліли сніжки” у виконанні молодих і супер талановитих акторів обласного театру, а також ми мали змогу подивитись маленьку сценку з вистави про життя української заробітчанки з-за кордону. Ми й не забули про міжнародний день скаутської хустинки – цілий день презентуючи її на собі. Після обіду ми мали змогу освоїти мистецтво валяння, а також робили вироби зі шкіри, що напевне, чула вся вулиця Павлика, адже наші вибивання візерунків були надзвичайно гучними. Наш день завершила зустріч із поетесою Галиною Петросаняк. 

В неділю, 2 серпня, був похід до церкви, а також заняття з іконопису- малюнок на склі. Відвідали художницю- акварелістку Тетяну Павлик. До пластової домівки станиці Івано-Франківськ завітав талановитий есеїст – Василь Карп’юк. А до нашої ватри долучився напрочуд талановитий музикант – Андрій Винницький, який нам подарував чар голосу і самої пісні, що понесло нас у світ мрій і він зміг зачарувати весь табір. 

3 серпня дійшов до завершення другий етап Метаморфоз, і ми вирушили у світ чарівних пейзажів – у с. Криворівня. Дякуємо о. Івану Рибаруку за велике серце. Завдяки цій чудовій людині ми змогли потрапити в середовище мистецького пошуку та духовного переосмислення. Саме тут нас очікував перший пленер, ми змогли відчути ту природу так, як відчувають її справжні художники-вимальовуючи кожну деталь цього чарівного світу. Сьогодні відбулась дійсно справжня ватра, з багаттям та зірками. 

4 серпня метаморфозяни ночували на підлозі в чарівній криворівненській церкві. Отець Іван ласкаво дозволив нам жити на території церкви. Наш передостанній таборовий день розпочався фотосесією, де кожен зміг перевтілитись в той чи інший образ, це було неповторно та захоплююче. Після обіду ми відвідали музей Івана Франка і художників Романа Зілінко та Остапа Лозинського. Дякуємо за спілкування та можливість розглянути ікони на дереві. Після табору нас очікував ще один пленер – сьогодні ми пробували малювати вугіллям та пастеллю. Остання ватра – та спогади , які ніколи не забудуться. 

5 серпня – остання пробіжка до річки, останній сніданок, обід , запрошення до їжі коменданта, до речі , також останнє, опитник і ось ми вже зібрали всі свої речі і сідаємо до автобусу і вирушаємо в Івано- Франківськ. Дорога до Станіславова – незабутня: пісні, які встигли нам полюбитись за часів табору, цілий співаник побажань , і такий очікуваний сон. Прибувши до домівки, ми провели закриття … і відбулось , таке небажане – прощання. 

Ну ось і все , цілий вагон вражень, емоцій, почуттів, які деколи так важко виразити. 

То буде важко забути!
Що ж , то я можу казати: «Живу мистецтвом сьогодення». 

До нових зустрічей , мої кохані метаморфозяни. 
Comments